Очеретянка велика

Очеретянка велика була першою пташкою, яку я сфотографувала на своєму першому дні птахоспоглядання з новеньким телеоб'єктивом, який я спеціально придбала для бьордвочінгу.

Очеретянка велика

Мій перший раз (це я не по секс 😅) відбувся на Позняках в Києві, де я тоді жила. Здавалося б, не найкращий район для повноцінного птахоспоглядання. Але там є озера, а біля води завжди багато живності. Весною очеретяні зарості наповнюються голосами птахів, лише виходь і шукай.

Для бьордвочінгу треба не так вже й багато - вийти на вулицю і дивитися навколо, а не у телефон. Звісно для отримання більшого задоволення від цього процесу допоміг би бінокль, наприклад.

Але я фотограф, мені життєвонеобхідно не тільки споглядати, а й фіксувати момент.

Я обожнюю знімати ще з дитинства, ще з самих перших, самих звичайних плівкових фотоапаратів. І відгадайте що я знімала? - бабусині клематиси, заходи сонця на ставку, хмаринки у формі дивних створінь та інше. Звісно природу!

Фотоаппарати змінювалися, а моє захоплення від кожної травинки, кожної краплини роси на пелюстках, від кожного багряного закату нікуди не зникало.

Я перетворила хоббі на роботу, заробляла і поступово змінювала дешеві об'єктиви на більш дорогі, які відповідали моїм задачам, але багато років марила коли-небудь мати можливість і дозволити собі купити телеоб'єктив для зйомки птахів, бо ці лінзи найдорожчі.

І перша пташка знята на той об'єктив - очеретянка велика.

А це, повірте, суцільний кайф, нарешті побачити того, хто так голосно ярипениться десь у заростях очерету, та ще й роздивлятися його ось так, наче на витягнутій руці.