Недоліки солом'яної мульчі: що варто знати перед використанням
- Aleksa Torri
- 10 лют.
- Читати 5 хв
Зовсім скоро почнеться новий садовий сезон (так, наш улюблений серіал повертається 😂), і разом із ним зросте кількість садового контенту. Але поряд із корисною інформацією буде чимало фейкових порад, непідтверджених фактів і, що найгірше, однобічних рекомендацій.
Особисто мене завжди дратує однобічне подання інформації. Наприклад, в Instagram часто говорять лише про плюси, а про недоліки або мовчать, або взагалі їх не знають. У результаті складається враження, що певний метод чи підхід ідеальний, а якщо у вас щось не спрацювало — то це "виняток", хоча насправді все може бути зовсім інакше.
Сьогодні поговоримо про недоліки солом'яної мульчі.
Чому варто говорити про недоліки?
Переваги використання солом'яної мульчі добре відомі: збереження вологи, захист ґрунту від ерозії, покращення структури ґрунту тощо. Ці плюси справді вагомі й підтверджені дослідженнями. Але важливо розуміти, що те, що працює в одному саду, може не спрацювати в іншому. Тип ґрунту, кліматичні умови, культури — усе це має значення.
Якщо знати лише переваги і не враховувати потенційні недоліки, можна зіткнутися з неприємними сюрпризами. А потім виникає класичне питання: чому у "всіх" працює, а у мене ні?
Недоліки солом'яної мульчі
Азотне голодування (в попередній публікації про солому я вже надавала список джерел з цього питання)
Солома містить багато вуглецю і майже не має азоту (співвідношення C:N у соломі 70–80:1). Коли солома починає розкладатися, ґрунтові мікроорганізми використовують азот із ґрунту для цього процесу. У результаті рослини можуть страждати від нестачі азоту: листя жовтіє, ріст сповільнюється. Це особливо помітно на культурах, які потребують багато азоту.
У мене, наприклад, так сталося з гірчицею, яку я вирощувала як сидерат.
Щоб уникнути цього, солому варто змішувати з компостом або перегноєм, або вносити азотні добрива перед посадкою рослин.
Для нормального перебігу процесів розкладання соломи співвідношення С:N має бути 20–30:1. Тому під час удобрення ґрунту соломою на 1 т соломи додатково вносять 10–12 кг мінерального азоту. Активність мікроорганізмів зростає, якщо, замість мінеральних азотних добрив, до соломи додати рідкий гній (6–10 т/га)" [2] "Бажано вибирати такі строки внесення компенсаційного азоту, щоб період найбільш енергійного біологічного поглинання поживних речовин ґрунту за розкладання соломи не співпадав із часом посиленої вегетації рослин. [9]
Також використовують біодеструктори соломи, щоб пришвидшити процеси розкладання і повернення азоту назад в ґрунт (важливо почитати про особливості цього методу перед використанням).
2. Погіршення повітрообміну в ґрунті
Товстий шар соломи може заважати нормальному доступу повітря до коренів рослин. Це особливо критично для важких глинистих ґрунтів, де й так проблеми з аерацією. На таких ґрунтах товщина шару має бути мінімальною (2-5 см а не 10-20 см як рекомендується для інших типів грунту), а солому краще використовувати у подрібненому вигляді, інакше є ризик загнивання коренів.
Важкі суглинки не можна покривати товстим шаром. Він має становити не більше ніж 2 см. Краще за потреби повторити мульчування, інакше нижня частина шару загниватиме, особливо в дощову погоду. [10]
3. Затримка прогрівання ґрунту навесні
Солома діє як ізолятор. Влітку це добре, бо ґрунт не перегрівається, але навесні він прогрівається повільніше, що може затримати проростання насіння та ріст теплолюбних культур (наприклад, томатів).
Рекомендується мульчувати соломою після появи сходів або висадки розсади через декілька тижнів.
4. Притулок для шкідників
Солома може стати чудовим прихистком не лише для корисних комах, але й для шкідників
Найперше що вам спаде на думку -це, напевне, слимаки. Хоча вони в більшій мірі б віддали перевагу сіну, а не соломі. Але за високої вологості груну під солом'яною мульчею можуть бути сприятливі умови для розмноження слимаків.
А за інших умов - це найкрутіше місце для мишей.
Наприклад, у мене немає слимаків, як у моєї подруги північніше. Зате я живу в такому місці, де миші будують собі замки саме під моєю солом'яною мольчею, через що рослини буквально "висять у повітрі".
Це залежить від регіону і умов: у когось це слимаки, у когось миші, а десь цієї проблеми взагалі може не бути.
5. Запрівання і розвиток грибкових захворювань
Волога під солом'яною мульчею може створювати умови для розвитку грибкових захворювань. Це особливо актуально в теплицях, де висока вологість і обмежена циркуляція повітря. Тому у закритому грунті не рекомендується використовувати великі шари солом'яної мульчі.
6. Зміна кислотності верхнього шару ґрунту
Під час розкладання соломи утворюються органічні кислоти, які можуть знижувати pH ґрунту. Це впливає на доступність поживних речовин і може змінити мікробіологічний баланс. що не завжди добре для культурних рослин.
Тобто до початку використання мульчі (будь-якої) вам варто знати особливості вашого грунту, наприклад його кислотність.
7. Повільний розклад і накопичення залишків
У сухих або холодних умовах солома розкладається повільно. Це може призводити до накопичення великої кількості недорозкладених залишків і ускладнити посів або посадку нових культур. Щоб пришвидшити розклад, солому можна подрібнити.
Подрібнені рослинні рештки поглинають залишковий невикористаний азот, запобігають його втратам, а потім, розкладаючись, віддають наступним культурам. [9]
8. Занесення насіння бур'янів
Якщо солома не була очищена або термічно оброблена перед використанням, вона може містити насіння бур'янів. Це означає, що разом із мульчею ви ризикуєте отримати нову партію небажаних рослин, які доведеться виполювати.
Це особливо ризиковано, якщо солома зібрана з комерційних полів, де можуть бути карантинні інвазійні види (як амброзія).
9. Пестицидні залишки
Як і в попередньому пункті, важливість походження соломи і терміни її зберігання до моменту використання мають значення.Важливо враховувати можливу наявність пестицидних залишків у соломі, зібраній з полів, які оброблялися хімічними засобами захисту рослин.
10. Алелопатія
Деякі види соломи (пшенична, житня) можуть містити алелопатичні речовини, що пригнічують ріст інших рослин. Це може вплинути на проростання насіння або ріст деяких культур, як-от кукурудзи. Це природний механізм, який дозволяє злакам конкурувати в природі, але на грядці або в саду це може бути не дуже бажаним ефектом.
Вплив залежить від кількості соломи та часу її внесення.
Коли солому мульчують через 5 днів після посіву, буде відбуватися найбільше гальмування росту розсади кукурудзи. Якщо солому мульчувати на 15 день після посіву або пізніше, буде досягнуто найкращий позитивний ефект. [7]
Як мінімізувати недоліки солом'яної мульчі
Солом'яна мульча — це безцінний інструмент у садівництві, але, як і будь-який інший метод, вона має свої недоліки, які варто враховувати для досягнення найкращих результатів. Щоб мінімізувати негативні ефекти, слід дотримуватися кількох ключових рекомендацій:
Контроль за азотним балансом: Для запобігання азотному голодуванню необхідно змішувати солому з компостом або перегноєм, або вносити азотні добрива перед посадкою рослин.
Аерація ґрунту: Використовуйте тонкий шар соломи (2-5 см) на важких ґрунтах, щоб не порушити повітрообмін і запобігти загниванню коренів. Подрібнена солома також сприяє кращій аерації.
Увага до термінів мульчування: Для мінімізації затримки прогрівання ґрунту мульчування соломою рекомендується проводити після появи сходів або висадки розсади.
Профілактика шкідників: Ретельно стежте за рівнем вологості під мульчею, щоб уникнути розмноження слимаків та мишей. Або підбирайте інший вид мульчі для умов вашого середовища
Запобігання грибковим захворюванням: Для теплиць та закритих ґрунтів слід використовувати менший шар соломи та забезпечити кращу циркуляцію повітря, або не використовувати даний тип мульчі.
Перевірка кислотності ґрунту: Перед застосуванням соломи, особливо в великих кількостях, перевірте pH ґрунту, щоб уникнути зміни кислотності, що може вплинути на доступність поживних речовин.
Покращення розкладу соломи: Подрібнення соломи та використання біодеструкторів допомагають пришвидшити розкладання та уникнути накопичення недорозкладених залишків.
Перевірка на пестицидні залишки та бур'яни: Враховуйте походження соломи і потенційну наявність пестицидів/карантинних інвазійних рослин. Найкраще використовувати солому з органічно оброблених полів або проводити аналіз на залишки хімічних речовин.
Урахування алелопатії: Будьте обережні при використанні пшеничної або житньої соломи, якщо вирощуєте чутливі культури, такі як кукурудза. Час внесення соломи має значення для мінімізації її пригнічувальної дії.
Важливість повноцінної інформації
Я не відмовляю від використання солом'яної мульчі, адже вона має значний потенціал для поліпшення стану ґрунту та підтримки здоров'я рослин. Однак, на мою думку, важливо підходити до її використання з усвідомленням можливих недоліків і ризиків. Кожен садівник повинен мати повноцінну та збалансовану інформацію, щоб правильно оцінити як переваги, так і потенційні проблеми, що можуть виникнути в результаті використання цього методу.
Джерела:
Коментарі